Вас вітає ШИМКОВ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ - український художник.

     Сакральне образо творення це тонка невловима межа між індивідуальним і суспільно значущим, між містичним, ірраціональним і реальним, об’єктивним і суб’єктивним, та є особливою, характерною рисою сакрального мистецтва. Воно завжди відображало духовні, моральні, естетичні цінності суспільства та його часу, надаючи тим цінностям особливого статусу святостей.

     Не є таємницею, що церква впродовж багатьох віків була для українського народу тим об’єктом, куди вкладали найкращі досягнення українського творчого генія. Це стосувалося й архітектурного образу, і внутрішнього оздоблення церковного мистецтва. Зароджене у формах стилістики візантизму, засвоївши протягом віків стильові течії європейського мистецтва, українське церковне мистецтво завжди прагнуло власної національної само ідентифікації, інтерпретуючи усталені канони, типи, сюжети через призму національного світосприйняття. І в кожній епосі, кожній стилістичній течії воно сягало найвищих злетів творчої думки. Це ренесанс, бароко, академізм, реалізм і в довершення український модерний стиль першої половини XX ст. Саме він сягнув особливої мистецької вершини у втіленні національної образності. Зразки цієї творчості, які де-не-де ще зберігаються в церквах України, захоплюють художньою досконалістю, а понад усе національним духом. У такому храмі під ореолом віковічних святостей відчуваєш духовну велич своєї нації, пронизуєшся гармонією її творчої виразності, що розкриває невичерпне творче начало нації.